Памятка по МАЛЯРИИ

 ПРОФІЛАКТИКА МАЛЯРІЇ

Малярія — інфекційне захворювання, збудником якого є найпростіші (плазмодії малярії), що передаються від хворої до здорової людини через укуси малярійних комарів. Хвороба найбільш поширена в країнах з тропічним кліматом. Захворювання часто починається з нездужання, слабкості, розбитості, головного болю, болю в м'язах, суглобах, попереку, сухості в роті, потім — приступи високого підвищення температури, блювота, розлади травлення (пронос), кашель, порушення з боку нервової та інших систем організму. За тяжкого злоякісного перебігу хвороба може закінчитись смертю.

ЗАХВОРЮВАННЯ МАЛЯРІЄЮ МОЖНА ПОПЕРЕДИТИ!

Засоби попередження — застосування протималярійних препаратів та захист від укусів комарів!

Найбільш поширеним протималярійними препаратом є делагіл (хлорохін), застосування якого треба починати за тиждень до виїзду. Доза — 2 таблетки по 0,25 або 1 таблетка по 0,5 на добу. Препарат приймають 2 дні підряд. В період перебування в малярійній місцевості дозу препарату застосовують - один раз на тиждень. Дітям препарат призначають згідно з віковими дозами після консультації з лікарем.

В країнах, де у збудника малярії реєструється стійкість до делагіпу (хпорохіну) застосовують ларіам (мефпохін), малоприм, які приймають по одній таблетці щотижня підряд до 6-ти місяців з подальшою заміною препарату на делагіл. Дітям препарат призначають відповідно до вікової дози після консультації з лікарем.

Після прибуття до країни призначення доцільно проконсультуватися з лікарем посольства про необхідність хіміопрофі-лактики малярії в конкретному місці перебування, термінах її проведення, а також про протималярійні препарати, які можна придбати в місцевій аптечній мережі, та схеми і дози їх застосування. Захист від укусів комарів повинен здійснюватись як під час перебування в приміщенні, так і поза ним. Малярійні комарі нападають на людину найчастіше ввечері, з настанням сутінок, та вночі. В цей час бажано носити одяг, що прикривав би більшу частину тіла (комбінезони, одяг з довгими рукавами,' довгі брюки та інш.). Відкриті частини тіла, особливо під час перебування поза приміщенням в присмерку, для запобігання нападу комарів, спід змащувати репелентами у вигляді кремів, спиртових розчинів, аерозолів, які дозволені для  використання. Репеленти наносять на шкіру тонким шаром, уникаючи попадання їх на слизові оболонки. При необхідності ними ж можна просочити одяг. Тривалість дії репелентів залежить від навколишньої температури та вологості; за високих їх показників — 30-50 хвилин, за помірних — до 3-4 годин. Використання репелентів особливо доцільне, коли працюють в польових умовах (джунглі, плантації каучука та інш.). Змивають репелент з шкіри водою з милом, при цьому механічні засоби (губки, віхті та інш.) не використовувати! У випадку попадання репеленту на слизові оболонки їх потрібно негайно промити водою, бажано перевареною, або слабким розчином охолодженого чаю. Використання репелентів при травмах та захворюваннях шкіри протипоказано!

В сутінки, після заходу сонця, бажано перебувати у приміщенні, недосяжному для зальоту комарів, оснащеному кондиціонером. Для попередження зальоту комарів до приміщення двері й вікна повинні бути засітчені. Спати слід під сітчатою запоною, краї якої треба старанно заправити під матрац. При виявленні комарів, що залетіли до помешкання, їх знищують механічно, або за допомогою аерозольних інсектицидів, електрофумігаторів та антимоскітних спіралей. Житлові приміщення рекомендується щоденно ввечері обробляти аерозолем, по можливості таким, що містить синтетичні піретроїди. Після експозиції інсектициду протягом 20-30 хвилин приміщення слід провітрити, не знімаючи захисних сіток з вікон і дверей. Доцільно також обробити інсектицидами та репелентами запони, сітки на дверях та вікнах (незалежно від наявності кондиціонерів). Не рекомендується користуватись духами, одеколонами та іншими ароматичними речовинами. Після повернення додому необхідно негайно повідомити дільничного лікаря про Ваше прибуття з тропічних країн. Застосування протималярійного препарату слід продовжувати ще протягом 4-х тижнів після виїзду з малярійної місцевості, оскільки за відсутності хіміопрофілактики в цей період існує найбільша вірогідність виникнення особливо небезпечної злоякісної форми тропічної малярії.

В окремих випадках захворювання на малярію може виникнути в більш пізні терміни, навіть при застосування проти­малярійних препаратів. Тому, при нездужанні, що супроводжується підвищенням температури, потрібно негайно звернутися до лікаря. Протягом 3-х років після повернення додому при будь-якому захворюванні не забувайте нагадати лікарю, який Вас лікує, про Ваше перебування в тропіках, незалежно від попередніх показників дослідження крові на малярію.

ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО ЧИМ РЕТЕЛЬНІШЕ І ЧІТКІШЕ ВИ БУДЕТЕ ВИКОНУВАТИ ПРАВИЛА ПРОФІЛАКТИКИ МАЛЯРІЇ, 
ТИМ МЕНША БУДЕ ВІРОГІДНІСТЬ ЗАХВОРІТИ ЦІЄЮ НЕБЕЗПЕЧНОЮ ХВОРОБОЮ!

ПРОФІЛАКТИКА ХОЛЕРИ

Холера — гостре інфекційне захворювання, викликається мікробами (вібріони), які потрапляють в організм людини при вживанні забрудненої їжі, води.

Від моменту зараження до появи перших ознак хвороби проходить від 1 до 5 діб. Це інкубаційний (скритий) період. Захво­рювання починається з проносу, який зростає до 15-20 разів на добу. Пізніше приєднується блювання, а в тяжких випадках — судоми. Настає швидке зневоднювання організму, температура тіла хворого падає до 36-34°С. При несвоєчасному звертанні по медичну допомогу 1-3% хворих помирає. Холера може перебігати легко з короткочасним розладом кишечнику. Для запобігання розповсюдженню необхідно знати шляхи передачі збудника холери — водний, харчовий, контактно-побутовий.

При використанні забрудненої води з відкритих водоймищ (колодязь, річка, озеро, ставок) для пиття, миття посуду, овочів та фруктів, ковтання її під час купання, можна заразитися холерою.

На харчові продукти збудники холери потрапляють з брудних рук хворого або вібріононосія. Найбільш небезпечні для зараження продукти, котрі вживаються без попередньої термічної обробки — хліб, салати, овочі, фрукти, молочні продукти. Контактно-побутове зараження відбувається переважно через брудні руки, оточуючі предмети, а також через мух. В приміщенні, де перебуває хворий, все інфікується збудниками холери, які у великій кількості виділяються з випорожненнями та блювотою. Для знезараження різних об'єктів використовують:

1. Знати країни, ендемічні з холери (де постійно реєструються випадки).

2. Знати заходи профілактики холери та знайомити з ними туристів перед від'їздом до ендемічної країни.

3. При виявленні випадку з підозрою на холеру хворого негайно ізолювати на місці та викликати медичну допомогу.

4. Заборонити вживання тих продуктів, котрі використовував хворий.

5. Дотримуватись правил особистої гігієни (перш за все миття рук).

6. Проводити обеззаражування всіх виділень хворого, об'єктів довкілля (посуду, білизни) та місць загального користування.

7. Скласти списки всіх осіб, що спілкувалися з хворими для проведення їм екстреної профілактики.

Заходи профілактики холери (для населення):

• воду для пиття, миття посуду, овочів та фруктів, взяту в відкритих водоймищ або невпорядкованого колодязя, обов'язково кип'ятити;

• купатися тільки в дозволених місцях;

• систематично мити руки з милом перед вживанням та приготуванням їжі, годуванням дітей, після кожного відвідування туалету;

• овочі, ягоди, фрукти ретельно мити перед вживанням;

• підтримувати чистоту в місцях проживання та загального користування;

• оберігати від мух харчові продукти; не залишати їжу відкритою: брудний посуд негайно мити та забирати;

• охороняти від забруднення харчові продукти, котрі вживаються без термічної обробки (хліб, сир, сметана);

• обов'язково кип'ятити розливне молоко;

• при появі перших ознак будь-якого кишкового розладу терміново звертатись до лікаря і ні в якому разі не займатися самолікуванням.

ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ПРО КЛІЩІВ

Іксодові кліщі відносяться до класу павукоподібних членистоногих, а не комах, від яких різняться тим, що мають 4 пари кінцівок, не літають і не стрибають, хоча рухаються досить швидко і навіть можуть планувати з поривами вітру, запах людини відчувають на відстані 10-15 м., куди і сповзаються. Підніматися вони можуть на висоту до 2-х метрів. Живуть в лісах, чагарникових заростях, ділянках з високою травою.

Взимку іксодові кліщі не активні, проявляють активність (виповзають на поверхню фунту) в березні місяці. В цей час вони можуть нападати на людей на сонячних галявинах, під час привалу в лісопарковій зоні. Найчастіше в цю пору реєструється кліщ "лісовий" (собачий) — рід Dermacentor, трохи пізніше, у квітні-травні, кліщ "тайговий" — Іхоdеs гіcinus. Всього в природі існує більше 10 тис. кліщів різних видів. Всі вони кровососи та переносники збудників інфекцій людини і тварин. Для людей більш небезпечні дорослі кліщі (імаго) і особливо самиці тому, що кровоссання їх триває 7 і більше діб, у самців-декілька хвилин.

Цикл та схема розвитку кліщів: яйце ( 0 ) — личинка ( L ) — німфа ( N ) — імаго ( І ) і триває 3-5 років. Щоб перейти у наступну стадію розвитку кожній, починаючи з личинки, необхідно хоча би раз на рік напитися крові. Кліщі відносяться до поліциклічних членистоногих. Популяція кліщів даного року завжди складається з багатьох поколінь. Самиці дорослих кліщів, нассавшись крові, відкладають декілька тисяч яєць на поверхні фунту, з яких виходять личинки, що перезимовують, та на наступний рік, нассавшись крові дрібних гризунів, занурюються в прошарок опалого листя, хмизу, наприкінці літа можуть перелиняти в німфу і так перезимувати. Наступною весною голодна німфа охоче нападає як на дрібних ссавців, так і на людину, після чого перелиняє в імаго, які зимують і голодні. Весною вони нападають як на ссавців, так і на людей. Кліщі дуже живучі, вони можуть обходитися без їжі 2-3 років.

Частіше присмоктування паразита залишається для потерпілого не помітним, кліщ нассавшись крові відпадає, або відломлюється.

Під час кровоссання кліщі можуть передавати збудників природно - вогнищевих захворювань, до яких відносяться кліщо­вий енцефаліт, системний кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), лихоманки (Кримську геморагічну, Омську геморагічну, Марсельську, Ку-лихоманку, "лихоманку скалістих гір" тощо), туляремію, рикетсіози, чуму, кліщовий зворотній тиф. Заражаються кліщі на дрібних мишоподібних гризунах. Кількість заражених кліщів залежить від кількості хворих в попередні роки тварин. Ссавців, зокрема собак, кліщі під час прогулянок в лісопарковій зоні при укусі заражають бабезіозом (піроплазмозом).

Людина не хворіє. Перебіг хвороби гострий, якщо не надати медичну допомогу в перші 5-6 днів, собака гине.